Олександр Файнін

Олександр Файнін

Як відомо, прогнози є справою невдячною. Проте, солідний досвід у сфері туризму і гостинності України допомагає мені досить успішно прогнозувати ті чи інші тенденції, що відбуваються у галузі. У цій статті я хочу спрогнозувати ситуацію, яка складеться у вітчизняній туристичній галузі у 2014 році і окреслити шляхи виходу з кризової ситуації.

Світова туристична галузь постійно розвивається, не зважаючи на економічну кризу. Для початку наведу приклад розвитку туризму як галузі економіки у всьому світі, цифри свіжі, взяті зі звітів Всесвітньої туристичної організації:

За останні три роки в українському туризмі сформувалася позитивна тенденція зростання. За даними Держкомстату, у 2011 році Україну відвідали 21,4 млн. іноземних туристів, у 2012 р – 23 млн., а у 2013 р – 24,6 млн. Платежі до держбюджету, за даними Міністерства доходів і зборів, від туристичної діяльності у 2012 році склали понад 1,5 млрд. грн., що на 19,5% більше, ніж у 2011 році. У 2012 р обсяг послуг, наданих вітчизняними туристичними операторами, збільшився на 21% у порівнянні з 2011 роком і склав 11,9 млрд. грн.

Україна посідає перші позиції у рейтингах місць, які провідні експерти пропонують відвідати. Київ – на 1-му місці в Європі і на 3-му у світі у 2012 році (портал TripAdvisor). Львів – 2-е місце в Європі – рейтинг видання Lonely Planеt «кращих міст для уїк-енду в Європі». Крим, за версією журналу National Geographic, посідає 1-е місце у світі у рейтингу «20 місць, які потрібно побачити у 2013 році». Згідно з рейтингом Всесвітньої ради з туризму і подорожей, внесок туризму у ВВП України у 2012 році склав 3,6 млрд. дол. США (або 2,2% від ВВП), завдяки цьому Україна посіла 60-е місце у світовому рейтингу за вкладом туризму до ВВП.

Так було в минулому році … Нинішній туристичний сезон в Україні – особливий. З початку року він проходить під знаком революції у Києві, окупації Криму, військових дій на Сході країни. Чи втратить Україна туристів з інших країн? Однозначно, так.

Давайте порахуємо … Середньорічний показник туристів, які відвідали Україну, становить 23 млн.чол., З них 4 млн. іноземців, які відвідали Крим. Крим окупований, тому залишається 19 млн. 63% від загальної кількості іноземних туристів в Україні становлять росіяни. Ми знаємо, що, завдяки інформаційній блокаді, 95% росіян вважають, що їхати в Україну зараз дуже небезпечно через розгул неофашистів, хоча це неправда. Решта 5% не потраплять в Україну через обмеження квот в’їзду, встановлених українськими прикордонниками. Залишається 7 млн. Але і це ще не все. Багато туристів з Китаю, Індії, країн Західної Європи, Латинської Америки не поїдуть до нас через нестабільну політичну та економічну ситуацію. Це ще 50% від останньої цифри. Отже, мій прогноз – 3,5 млн. іноземних туристів у 2014 році або 15% від торішнього турпотоку. В основному, це будуть туристи з сусідніх європейських країн, в першу чергу, з Польщі, Румунії та Угорщини, які відвідають знову ж таки прикордонні, менш небезпечні райони України – Галичину, Буковину і Закарпаття, і, можливо, Київ. Крим же в цьому році втратить до 80% туристів, тобто отримає 1,2 млн. замість торішніх 6 млн.чол., причому, виключно туристів з Росії.

На тлі в’їзного туризму криза у виїзному виглядає не так гнітюче. У 2013 році жителі країни витратили на подорожі за кордон на 15% більше, ніж у 2012-му. Якщо у 2010 році витрати українців на виїзний туризм становили 3,8 млрд. USD, у 2011-му – 4,5 млрд. USD, то у 2013-му ця цифра сягнула майже 6 млрд. USD. За даними Держкомстату, якщо у 2007 році з України виїхали 0,3 млн. туристів, у 2010-му – 1,2 млн., то у 2012-му – вже 1,9 млн., а у 2013-му – аж 2,5 млн. Мій прогноз – зниження попиту на поїздки українців за кордон складе 20-25% від торішнього (1,9-2 млн.чол.), тобто рівень 2012 г. На зниження попиту впливають кілька факторів. По-перше, це криза неплатежів – багато українських компаній зараз не можуть забезпечити постійну і безперебійну виплату заробітної плати своїм співробітникам. По-друге, це бойкотування громадянами України товарів і послуг, що надаються російськими компаніями. Протягом останніх двох-трьох років спостерігається експансія російських туроператорів на вітчизняний ринок, вони пропонують продукт, аналогічний продукту українських туроператорів, але за значно нижчою ціною. З березня 2014 року, наші громадяни бойкотують послуги таких операторів як Tez Tour, TUI, News Travel, Natali Tours та ін. Ну, і, нарешті, третім чинником кризи є неспроможність українських туроператорів, яким раніше довіряли наші співвітчизники. Наприклад, такий «монстр» як компанія «Гамалія» зараз на межі банкрутства – там залишилася одна третина співробітників у порівнянні з 2013 р, рівень кваліфікації яких залишає бажати кращого, тому що зарплату вони не отримують з жовтня минулого року.

У будь-якому випадку, з розвитком сегмента електронного туризму (GDS, TATE, online booking), який розвивається семимильними кроками, у тому числі і в Україні, роль відправних туроператорів за останні декілька років значно зменшилася і буде зменшуватися надалі. Більш перспективно виглядають невеликі агентства, що пропонують клієнтам, які не мають доступу до Інтернету, пакет онлайн послуг, включаючи чартерний авіапереліт, трансфер, розміщення в готелі та інші послуги.

Чи може галузь повернутися до колишніх показників? Звичайно, може. Позитивні тенденції спостерігаються вже зараз. Підписання асоціації з Євросоюзом в найближчому майбутньому дасть певні преференції галузі: скасування в’їзних віз для громадян України, легші умови просування українського турпродукту на європейському ринку і, найголовніше, здешевлення кредитів для малого й середнього бізнесу, що поліпшить ситуацію в готельній та транспортній сфері.

У країни є чудова можливість зламати старі стереотипи влади і вперше за 23 роки побудувати нову модель співпраці уряду і підприємців. В першу чергу, необхідно створити керівний державний орган, здатний самостійно приймати рішення на всіх рівнях, який має достатній бюджет і складається з нових професіоналів, які раніше не обіймали посади на держслужбі. Таке відомство має ініціювати втілення в життя трьох стратегічних завдань розвитку туристичної галузі:

1. Впорядкування законодавства щодо туристичної діяльності, електронної комерції та захисту інформації відповідно до вимог ЄС;

2. Проведення заходів для поліпшення інвестиційного клімату і кращого розвитку малого і середнього підприємництва у сфері туризму і гостинності за рахунок пільгового кредитування та інших бонусів, наприклад, при створенні нових робочих місць;

3. Проведення категоризації послуг суб’єктів туристичної діяльності (не тільки засобів розміщення, а й транспортних компаній, ресторанів, туроператорів і т.д.), що дасть можливість чіткої структуризації ринку і сприятиме встановленню добросовісної конкуренції та поліпшення обслуговування споживачів туристичного продукту.

Окрім цього, особливу увагу необхідно приділити розвитку рекреаційних районів Причорномор’я в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, які здатні стати заміною окупованому Криму. Для цього я пропоную створити там точкові вільні рекреаційні зони з наданням пільг не тільки суб’єктам туристичної діяльності, а й іншим підприємцям, які мають відношення до туризму, наприклад, транспортникам, компаніям-виробникам продуктів харчування і напоїв, сувенірів та ін. На мій погляд, в умовах глобальної кризи галузі, з метою залучення в Україну туристів VIP сегменту, доцільно прийняти закон про легалізацію гральних закладів, які можуть розміщуватися в цих вільних рекреаційних зонах або по одному-двох у великих містах країни.

Також вкрай необхідно приділити особливу увагу проведенню грамотної промо-кампанії України як туристичного напрямку, заснованої не на традиційно корупційних схемах, а на реальному створенні сайтів та друкованої продукції, що відповідають реаліям нашого часу. Головний акцент при проведенні промо-кампанії повинен бути зроблений на те, що Україна є гостинною та безпечною країною для усіх без винятку гостей.

Шлях виходу турбізнесу України з кризи є тернистим і довгим. Новому уряду і підприємцям доведеться сильно постаратися, щоб протягом трьох-п’яти років вийти на рівень 2013 року, особливо у приймальному туризмі, який дає країні додаткові валютні надходження. Але будемо оптимістами – у нас все вийде!

* Стагнація – застій і криза на підприємстві або в галузі економіки

** Санація – система заходів щодо поліпшення фінансового становища підприємств або галузі, що проводяться з метою запобігання їх банкрутства або підвищення конкурентоспроможності