Кажуть, що Львів – це маленький Париж, місто, побудоване з любов’ю до гармонії, з істинно європейським шармом і дивно тонким розумінням краси. Тут завжди панують особливий настрій і стиль, які відбиваються на всьому: назвах невеликих магазинчиків і кафе, вишуканих фасадах будівель, красивих і оригінально оформлених вітринах, інтер’єрах історичних будівель в центральній частині міста … За всіх часів Львів був добре відомий в Європі. Тож не дивно, що в 1618 він згадувався в “Описі найвидатніших міст всього світу”, виданої в Кельні. А через 380 років, в листопаді 1998 р, Львів офіційно включений ЮНЕСКО до переліку пам’яток архітектури світового значення. До речі, свого часу тут побував сам Джакомо Казанова. Він зупинявся в готелі “Жорж”, про що згадав у своїх подорожніх нотатках, причому журився з приводу того, що дівчата у Львові виявилися дуже гарними, але недоступними. Такими вони залишаються і до цього дня.
Звичайно ж, всі гості Львова прагнуть в першу чергу побувати на площі Ринок. Протягом майже шести століть вона була центром політичного, економічного, суспільного і культурного життя міста. Тут знаходилися магістрат, палаци і будинки іменитих городян, на ній торгували, творили суд і розправу. З кожною будовою на центральній площі пов’язані долі історичних особистостей. Будинок Корнякта свого часу був резиденцією польського короля Яна lll Собеського. Патриціанський будинок Роберто Бандінеллі з Тоскани. Палаццо Бандінеллі відомий в історії Львова як “офіс” першої в місті регулярної поштової служби, яку відкрив підприємливий італієць.
Перша аптека, що з’явилася у Львові більше двох з половиною століть тому, також знаходиться на площі Ринок. Сьогодні тут розташовується Аптека-музей. Взагалі, фармацевтична наука і промисловість Львова впродовж століть займали лідируючі позиції в світі і користувалися пошаною у городян. Кожна з аптек носила оригінальну назву, наприклад “Під золотою зіркою” або “Під угорською короною”. Тут виготовляли знамениту aqua vitae – “воду життя”, “настоянку для довголіття”, “бальзам життя”, ряд “чудодійних” еліксирів та інших ліків. Тут же відбувалися відкриття світового масштабу. Наприклад, в 1852 р львівські фармацевти І. Зеха і І. Лукасевич вперше отримали гас – ректифікат нафти. А в березні 1853 року у Львові загорілася перша в світі гасова лампа.
Особливістю архітектурного стилю Львова є те, що кожна наступна забудова міста проводилася без руйнування попередньої. Таким чином, сьогодні місто розкриває перед нами дивовижний світ, в якому органічно поєднуються ренесанс, бароко, класицизм, еклектика, модерн, конструктивізм … “Під таким вже небом і під такою зіркою виникло це прекрасне місто …”, – писав ще в XVII ст. Бартоломей Зиморович, львівський поет і історик.